- споглядач
- —————————————————————————————спогляда́чіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
споглядач — а/, ч. 1) Той, хто споглядає (у 1 знач.) що небудь. 2) Той, хто схильний до споглядання (у 1 знач.), до самоспоглядання … Український тлумачний словник
споглядачка — и. Жін. до споглядач … Український тлумачний словник
спостерігач — (той, хто спостерігає, стежить за ким / чим н., підмічає щось), спостережник, споглядач, споглядальник, обсерватор; глядач (той, хто дивиться на що н., спостерігає щось із цікавости тощо) … Словник синонімів української мови